Cтавлення Батьків До Дитини Як Фактор Фізичного Я

Традиційно в психології тілесне чи фізичне Я розглядається як одна зі складових Я-концепції людини. Першими, хто розпочав вивчення фізичного Я були представники психоаналізу. З. Фройд у своїх роботах розглядав психосоматичний аспект органічних симптомів. А. Адлер, вивчаючи особливості формування особистості в онтогенезі, показав існування тісного зв’язку між тілесним образом Я і самооцінкою. Так, у своїх роботах він приділяв значну увагу переживання особистістю не лише реального дефекту, але і наявність уявної вади. Опис фізичного або матеріального Я також зустрічається в роботах В. Джемса. До його складу автор відносить не лише тілесну організацію, а й одяг, родину та майно. (Джемс, 2000). В. В. Столін також включає фізичне Я в свою схему «вертикальної будови самосвідомості» (Столін, 1983). Останнім часом питання зайвої ваги, ставлення до свого тіла особливо часто звучить як у науковій, так і у художній літературі та публіцистиці. У цьому дослідженні представлена спроба психологічного пошуку відповідей на запитання факторів формування особливостей ставлення до свого фізичного Я.