Розʼєднані: Поляризація В Українському Суспільстві

У першій частині респонденти мали оцінити декілька сценаріїв, кожен із яких опи- сував людину з різними комбінаціями наступних характеристик та досвідів: (1) конфесійна належність (ПЦУ та УГКЦ, УПЦ), (2) участь у військових діях (служить в ЗСУ, має бронювання/відстрочку, ухиляється від мобілізації), (3) мова спілку- вання (російська, українська), (4) факт переміщення через війну (місцевий, виїхав з окупації, виїхав з прифронтових територій, виїжджав за кордон після 24 лютого 2022 і повернувся) та (5) споживання російського контенту (дивиться російські новини, дивиться російський розважальний контент, дивиться російських опози- ціонерів, принципово не споживає російський контент). Після прочитання опису респонденти мали оцінити своє ставлення до запропонованого нами персонажа. → Загалом респонденти нейтрально ставляться до українців незалежно від характеристик, що були описані у сценаріях. Жодна окрема характерис- тика не викликала серед опитаних яскраво виражених негативних чи позитивних реакцій і не сприяла більшому дистанціюванню від описаних персонажів. → Однак ми спостерігали помітне погіршення ставлення респондентів до персонажа, якщо водночас поєднуються дві такі характеристики: якщо персонаж не розірвав звʼязків з російським інформаційним простором та ухиляється від військової служби. Їх оцінюють значно гірше, ніж тих, хто має чітко виражену «українськоцентричну» позицію. → Також ми зафіксували дві характеристики, які навпаки позитивно впливають на ставлення до персонажа: служба в армії та принципова відмова від спожи- вання російського контенту. → Перегляд російських медіа негативно впливає на ставлення до персонажа, але цей вплив не є різко вираженим. Негативне ставлення майже не зміню- ється залежно від того, що саме дивиться персонаж: російські новини, роз- важальний контент чи російську опозицію.