Психологічні Чинники Посттравматичного Зростання В Умовах Російсько-Української Війни

З початку повномасштабного вторгнення російської федерації тема позитивних змін у результаті переживання психотравмуючої події війни стала центральною для багатьох вчених. Далі представлені результати опитування, яке було проведене у травні-червні 2022 року. Загалом у дослідженні прийняли участь 194 особи віком від 17 до 49 років, середній вік учасників 23,7 р. У якості інструментарію було використано три методики: 1. Опитувальник посттравматичного зростання (Р. Тадеши і Л. Калхаун, у модифікації М. Ш. Магомед-Емінова) для визначення позитивних зрушень щодо ставлення до інших (СІ), нових можливості (НМ), сили особистості (СО), духовних змін (ДЗ), підвищення цінності життя (ПЦЖ) та інтрегрального показника посттрамватичного зростання. 2. Шкала переживання часу (О.О. Кронік, Є.І. Головаха) для вивчення особливості сприймання часу як передумови усвідомлення власної ідентичності. Шкала вимірює континуальність (дискретність), розслабленість (напруженість) емоційна приємність часу (неприємність). На думку авторів дослідження, ці чинники є основними координатами простору переживань часу, специфічними базовими властивостями психологічного часу особистості [2]. 3. Методика TIPI (10-пунктовий опитувальник рис особистості, розробленого С.Гослінгом, П.Ренфру і В.Свонном), українською адаптований М. Кліманською та І. Галецькою. Методика є радикально короткою версією опитувальника для вимірювання пятифакторної моделі особистості: екстраверсії, дружелюбності, добросовісності, емоційної стабільності та відкритості новому досвіду.